середа, 14 серпня 2013 р.

  Україна найкраща, і мова її солов'їна...



        Нещодавно, я наткнулася на цікавий запис в одній із груп Вконтакті. Чесно кажучи, я б на нього не звернула б уваги, якби не одне Але. Я почала читати коментарі до цього запису, і вони мене настільки вразили, що залишити деякі з них без уваги я просто не могла.
Ось саме той запис:

Запис, звичайно я підтримую, хоча й написаний російською мовою. Ця ситуація відома всім, і реально потрібно змінювати її, адже українська мова насправді прекрасна і милозвучна.
       Та найбільше мене вразили коментарі до цього запису. Ось деякі з них: 











Це взагалі не тільки не повага до мови, а ще й до письменників, до тих людей, які віддавали свої життя заради того, щоб ми могли розмовляти українською мовою





«Як на ідіотку»- та це взагалі неповага не тільки до мови, а й до самої себе. Хай дивляться як хочуть, але коли ти стоїш на своєму, то потім і інші починають робити, те що й ти.







Ну тут проблема в тому, що або ця людина погано вивчила мову і важко читати, або просто не вистачає розуму.





А цей приклад я залишу без коментарів.



Ну а це вже конкретне неподобство, чесно я б не пожаліла, і дала б по обличчю декілька разів за такі слова.


      Я просто в шоці, хочу сказати, що більшість з цих коментарів написано росіянами. Я вважаю, що це повна неповага не тільки до нашої мови, але й до самої України. Вони просто висміюють нашу мову, і яке вони мають на це  право?
     Як на мене, то кожна мова по-своєму чудова і прекрасна, і ніхто не має права  висміювати іншу мову, особливо якщо навіть не розуміє її. Я звичайно не хочу опускатися до рівня цих людей, але вони ж самі своїми коментарями говорять про культуру власної держави.
     Також здивувало те, що деякі коментарі написані українцями. Мені дуже образливо, що є люди, які не поважають рідну мову. Взагалі, так склалося, що багато людей, живучи в Україні, розмовляють російською, але все ж таки, майте повагу до країни в якій ви живете і до її мови.
     На завершення хочу сказати, що для мене українська мова найкраща і наймиліша, але й до інших мов я ставлюся з повагою. Тому, хоч я й не можу заставити всіх українців розмовляти  рідною мовою, а росіян полюбити її, та все ж я хочу, щоб ви всі поважали українську мову! 





пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

We all miss you so much...

                  We all miss you so much...

          Я давно хотіла створити свій власний блог, але чомусь довгий час не наважувалася це зробити. Я не можу пояснити причини свого страху, але все ж таки факт залишається фактом. І ось нарешті це сталося. Хочу подякувати чудовій людині - Драбовській Лізі за допомогу в створенні цього блогу, і саме їй я хочу присвятити цей запис. 

    




Можна довго говорити про Лізу, адже це просто надзвичайна дівчина,  дуже талановита, весела, співоча, енергійна, красива, добра і це й перелік можна продовжувати ще довго. 

Справжня україночка!





           І от буквально декілька днів тому вона виїхала за кордон на навчання. Звичайно, це дуже класно здобути освіту закордоном і я бажаю їй тільки всього найкращого, але я вже так сумую за нею. І не одна я. Вона не тільки моя подруга, а ще моя однокласниця, і весь клас дуже любить її. Я хочу сказати, що я навчалася просто в чудовому класі, ми всі були як одна сім'я, та і зараз залишаємося нею. Тому важко прощатися з людиною, яка за роки навчання стала рідною.
            І все ж ми маємо з цим змиритися. Та й ще ніхто не відміняв Skype чи Вконтакте, тому спілкування наше не буде перериватися (хвала технічному прогресу). Я можу впевнено сказати, що кому випаде нагода познайомитися з Лізою, той ніколи не пожалкує.

 Ось така наша Ліза:
Голос України,






просто красуня

і найкраща подруга)









         Драбовська!!!! Ми всі тебе любимо і з нетерпінням чекаємо  вдома.