пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

We all miss you so much...

                  We all miss you so much...

          Я давно хотіла створити свій власний блог, але чомусь довгий час не наважувалася це зробити. Я не можу пояснити причини свого страху, але все ж таки факт залишається фактом. І ось нарешті це сталося. Хочу подякувати чудовій людині - Драбовській Лізі за допомогу в створенні цього блогу, і саме їй я хочу присвятити цей запис. 

    




Можна довго говорити про Лізу, адже це просто надзвичайна дівчина,  дуже талановита, весела, співоча, енергійна, красива, добра і це й перелік можна продовжувати ще довго. 

Справжня україночка!





           І от буквально декілька днів тому вона виїхала за кордон на навчання. Звичайно, це дуже класно здобути освіту закордоном і я бажаю їй тільки всього найкращого, але я вже так сумую за нею. І не одна я. Вона не тільки моя подруга, а ще моя однокласниця, і весь клас дуже любить її. Я хочу сказати, що я навчалася просто в чудовому класі, ми всі були як одна сім'я, та і зараз залишаємося нею. Тому важко прощатися з людиною, яка за роки навчання стала рідною.
            І все ж ми маємо з цим змиритися. Та й ще ніхто не відміняв Skype чи Вконтакте, тому спілкування наше не буде перериватися (хвала технічному прогресу). Я можу впевнено сказати, що кому випаде нагода познайомитися з Лізою, той ніколи не пожалкує.

 Ось така наша Ліза:
Голос України,






просто красуня

і найкраща подруга)









         Драбовська!!!! Ми всі тебе любимо і з нетерпінням чекаємо  вдома.

1 коментар:

  1. Вау!! Маринка, так приємно:)) Я уже дуже дуже за вами сумую, і чесно кажучи, трошки хочеться додому:)** Чекайте на мене:)

    ВідповістиВидалити